У момент, коли я задула свічки на своєму сьомому торті в честь дня народження, усвідомила щось неймовірне — я переродилася всередині роману! І не абияк, а донькою головних персонажів!
Проблема в тому…
[Якщо героїня помирає ■ □ чоловічі головні персонажі спричиняють щось на кшталт кінця світу.]

У побічній історії моя мама помирає, а мої тати доводять світ до апокаліпсису? Серйозно?..
«Ні, я зупиню це, чого б це мені не коштувало!»
Тепер я — хоробра семирічна дівчинка! Тож намагаюся якнайкраще перекрутити оригінальний сюжет, водночас ведучи своїх татів.
«Знаєш? Ми з тобою колись приречені закохатися.»
Я занадто зайнята порятунком мами, а ти взагалі хто такий?

Після того, як мені вдалося змінити оригінальну історію, я думала, що нарешті зможу насолодитися дитинством. Але тут…
«Залицяльник? Гаразд. Я прийму будь-кого, хто виконає лише одну умову.»
«Яку умову?»
«Переможіть нас у бою.»
«Хай яка причина, але будь-хто, хто підніме руку на мою доньку, підписав собі вирок.»

Здається, мої тати взагалі не збираються жити мирно.
«Легко ж, правда? Просто виграти. Скажіть їм, щоб нападали всі разом.»
Чому ти теж погоджуєшся?!